41300, Сумська область, м. Кролевець, пл. Миру, 1, тел./факс (05453) 5-25-56/5-11-54, E-mail: rada@krolrada.gov.ua
 

Державні ресурси

ДО ВІДОМА ДЕПУТАТІВ КРОЛЕВЕЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

Погода

Відеоархів сесій

Календар подій

Сентябрь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

Кролевецький молодіжний клуб ДЖУРА

Уривок з конкурсної роботи учениці Бистрицького НВК Беседи Ганни про втрати жителів району у Другій світовій війні

Безповоротні втрати Кролевецького району в людях склали понад 9 тисяч чоловік.

З фронтів війни не повернулися 7911 чоловік. З них 3454 загинули в боях, 3843 пропали без вісти, 486 померли від ран, 128 померли в полоні. На території області загинуло 12 воїнів — уродженців Кролевецького району. За визволення Європи загинуло 690 наших земляків. Партизанів і підпільників загинуло 424 чоловіки.

Зокрема, на фронтах Другої світової війни із м. Кролевець билися 1263 жителі, не повернулися — 810 чоловік, за героїзм і відвагу нагороджені 639 чоловік.

Із с. Алтинівка — 380 чоловік віддали своє життя

На фронтах  і в партизанських загонах билися 218 жителів с. Андріївка. з них 145 за героїзм і відвагу нагороджені орденами і медалями, 131 чоловік віддав своє життя за свободу і незалежність.

На фронтах  і в партизанських загонах билися 416 жителів с. Бистрик. Загинуло 347 чоловік. З них загинуло в бою 110 чоловік, пропало безвісти 197 чоловік, померло від ран 29 чоловік, померло в полоні 7 чоловік. Зокрема, серед мобілізованих у 1943 році загинуло 108 чоловік, серед них загинуло в бою 42 чоловіки, 50 пропало безвісти.

Загалом тільки в листопаді 1943 року пропало безвісти 50 чоловік, у грудні 1943 року -56 чоловік

Серед загиблих: офіцери — 12 чоловік, рядових — 296 чоловік, матросів — 3, сержантів та старшин — 29 чоловік, жінок — 1, в партизанських загонах загинуло 2 чоловіки. Померло в полоні — 5 бистричан, померло від ран — 21 чоловік.

Визволяючи Україну загинуло 47 чоловік, на території Російської Федерації загинуло 18 чоловік, при визволенні Білорусії — 24 жителі села, при прориві блокади Ленінграду — 7 чоловік, визволяючи Прибалтику загинуло 5 чоловік, по одному бистричанину загинуло визволяючи Угорщину, Чехословаччину, Румунію, 5 чоловік загинуло на території Німеччини.

Жертвами війни стало 36 мирних жителів Бистрика Серед них 5 жінок: розстріляно 3 — кавалер ордена Леніна Ткаченко Ганна Тимофіївна, ударниця Капітан Ольга Іванівна, колгоспниця Ткаченко Єфросинія. Противень Наталія Андріївна, Колода Феодосія Григорівна померли на каторжних роботах у Німеччині, 4 учні загинуло від вибуху мін у жовтні 1941 ООКУ.

Всього розстріляно як активістів 24 чоловіки, 7 чоловік розстріляно як учасників антифашистського руху Опору. На примусові роботи до Німеччини вивезено 280 чоловік, серед яких 7 померло у фашистській неволі. Вдовами залишилось 147 бистричанок. 406 бистричан за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями.

На фронтах  і в партизанських загонах проти гітлерівських загарбників билися 113 жителів с. Білогриве, з них 45 чоловік за героїзм і відвагу нагороджені орденами і медалями, 32 чоловіки полягли в боях.

На фронтах  і в партизанських загонах билися 127 жителів с. Гречкине, з них 121 чоловік нагороджені орденами і медалями. 41 чоловік поліг смертю хоробрих.

На фронтах  і в партизанських загонах билися 220 жителів с. Грузьке, з них 107 за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями 127 чоловік полягло на полі брані.

На фронтах  і в партизанських загонах проти ненависного ворога билися 504 жителі села Добротове, з них за виявлену мужність 305 нагороджено орденами і медалями, 198 чоловік віддали свої життя.

На фронтах  і в партизанських загонах билися 898 жителів с. Дубовичі, з них 610 нагороджено орденами і медалями. Уродженцям села генерал-майору І. А. Песику за вміле керівництво підрозділами стрілецького полку під час форсування Одеру та особисту мужність і відвагу, гвардії полковнику І. П. Власенку за виняткову хоробрість і стійкість, вміле здійснення наступальних операцій по розгрому ворога, старшині М. І. Горбачу за надзвичайну мужність і відвагу присвоєне звання Героя Радянського Союзу. 265 жителів с. Дубовичі віддали життя за свободу і незалежність.

На фронтах, в підпіллі і в партизанських загонах проти фашистів билися 464 жителі с. Зазірки з них 181 за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями. 286 чоловік полягли на полі битви

На фронтах і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників бився 501 житель села Камінь, з них 124 за бойові подвиги нагороджені орденами і медалями, 285 чоловік загинули смертю хоробрих.

На фронтах, в підпіллі та в партизанських загонах воювали 505 жителів села Ленінське, з них 170 за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями. У боротьбі з ворогом віддали життя 336 чоловік.

На фронтах  і в партизанських загонах проти ненависного ворога 454 чоловіки із сіл Литвиновичі та Воргол, з них 400 за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями. 207 чоловік віддали життя за свободу і незалежність Вітчизни.

На фронтах  і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників билися 226 жителів села Локня, з них за мужність і відвагу 83 нагороджені орденами і медалями, а гвардії капітану А. К. Алексееву за вміле керування батальйоном і утримання плацдарму під час форсування Дніпра присвоєне звання Героя Радянського Союзу. 154 чоловіки загинули на фронтах війни.

На фронтах  і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників билися 944 жителі села Мутин, з них за мужність і відвагу 278 нагороджені орденами і медалями, а В. Є. Самко — повний кавалер ордену Слави. 433 чоловіки віддали своє життя в боротьбі з фашистами.

На фронтах  і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників билися 554 жителі села Обтове, з них за мужність і героїзм 248 нагороджені орденами і медалями 382 чоловіки полягли смертю хоробрих.

На фронтах  і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників билися 240 жителів села Реутинці, з них 157 за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями. 149 чоловік віддали життя на полях битви.

На фронтах  і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників билися 421 житель села Тулиголове, з них 173 за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями, а капітану Г. І. Меншуну за вміле керівництво батальйоном, особисту хоробрість і мужність, виявлені під час форсування Дніпра, у 1944 році присвоєне звання Героя Радянського Союзу. 248 чоловік загинули на фронтах війни.

На фронтах  і в партизанських загонах проти фашистів билися 409 жителів села Червоний Ранок, з них 233 за мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями. 196 чоловік віддали життя за свободу і незалежність Вітчизни.

На фронтах  війни проти німецько-фашистських загарбників віддали своє життя 141 житель села Ярове.

На фронтах війни і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників билися 629 жителів села Ярославець. з них 497 за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями. 333 чоловіки полягли смертю хоробрих.

Всього за час бойових дій та період окупації Кролевецький район втратив понад 1060 мирних жителів, з них розстріляні — 570, повішені — 4. померли від катувань — 3, загинули від бомб і снарядів — 37, серед них — 209 жінок (розстріляно — 148, спалені — 22), 105 дітей (розстріляно — 47, спалені -23).

У місті Кролевець ворогом знищено 119 чоловік, в с. Бистрик — 36, с. Литвиновичі — 92, Тулиголове — 55, Алтинівка — 126, Ярове — 24 і так по всіх населених пунктах району.

Поголовному винищенню підлягали євреї та цигани. Під час окупації знищено 126 євреїв різної статі та віку. Розстріляні всі цигани, які осіло мешкали в с. Ленінське. Масові розстріли проводилися в Гайовому яру і льодовні промкомбінату. Тільки за два дні — 3 листопада 1941 року та 11 січня 1943 року — там загинуло 358 чоловік. ЗО грудня 1942 року карателями спалене село Новоселиця, де заживо згоріли 28 чоловік, серед них дитина 1941 року народження.

Всього по району понад 3000 чоловік, переважно молодь, вивезені на примусові роботи до Німеччини. Із кожного села вивозилися десятки, а то й сотні людей, наприклад: Заболотове — 30 чоловік, Погорілівка — 75, Червоний Ранок — 148, Бистрик — 280, Алтинівка — 411, Ленінське — 550; з м. Кролевець окупанти вивезли 563 чоловіки.

Під час бойових дій та окупації району завдано величезних матеріальних збитків. У м. Кролевець окупанти зруйнували більшість промислових підприємств, залізничну станцію, розграбували машинно-тракторну станцію. У всіх селах району розграбовані колгоспи, в яких відібрано 4723 голови великої рогатої худоби, 5203 коней. 6322 свиней, 7075 овець, 2800 голів птиці. Зруйновані й розграбовані школи, клуби, магазини, бібліотеки. Масовий характер носило пограбування індивідуальних господарств. Крім сплати обтяжливих податків, від господарств вимагалося здавати худобу, продукти, одяг, взуття та інші домашні речі. За відмову від здачі жителів жорстоко карали.

Авіаційними бомбардуваннями, артилерійськими обстрілами та навмисним спаленням під час каральних акцій в районі знищено дуже багато житлових будинків. В м. Кролевець бомбардуванням зруйновано 143 будинки: в с. Мутин артилерійським вогнем під час бою з партизанами знищено 16 будинків, в с. Поділове — 22.

За роки окупації в с. Мутин знищено 152 оселі, в с. Литвиновичі — 86, в с. Воргол — 80; хутори Антонівка і Новоселиця спалені повністю.

У грошовому вираженні матеріальні втрати району склали понад 365 млн. крб., в тому числі втрати, завдані мирному населенню, — більше 175 млн. крб.