До 60-річного ювілею талановитого педагога Олександра Курка

Життя людини у загальному розумінні, як відомо, є активним пошуком, комунікативним процесом, в якому проблеми поєднуються з їх вирішенням, немов сіамські близнюки, і часом здається, не буде цій круговерті кінця, який ідеалістично уявляється в образі щастя…

Мені пощастило спілкуватись з Олександром Івановичем, більше того — самореалізовуватися під його керівництвом. І в цьому є велике професійне щастя — мати керівника, який гармонійно поєднує в собі найкращі риси сучасного управлінця-педагога. Поняття «педагог» у широкому розумінні є мірилом професійного ставлення до життя. Як говорив Платон, всі професії є створеними людьми, а педагог — від Бога. Переважна більшість ідей, які подавались від ректора, і до реалізації яких я мав безпосереднє відношення, насамперед, ознаки раціональності, тобто, є здійсненними і корисними.

Якось Черчилль визначив сенс постійного життєвого пошуку таким чином: «У мене часто запитують: за що ми боремось? Я відповідаю: потрібно перестати боротись і тоді стане зрозумілим, за що». Свого часу я не усвідомлював, чому в університеті тривають постійні зміни: руйнуються, здавалося б, усталені взаємозв’язки як внутрішнього, так і зовнішнього рівнів, майже щороку змінюється структура університету… Думав, що така ситуація порушує організаційну сталість, яка є ознакою позитивного консерватизму, притаманного системі освіти… Я помилявся. І саме Олександр Іванович пояснив своїми словами й діями приблизно те ж саме, про що казав 65 років тому Черчилль.

Бути ректором можуть лише одиниці і не випадково вже 15 років на цій посаді перебуває людина, яку ми знаємо як доброзичливого та турботливого керівника, здатного не лише реагувати на життєві виклики, а передбачувати їх, вчасно запроваджувати антикризові механізми, що забезпечують виживання складного організму університету. Бути ректором — відповідально і почесно, бо лише обрані здатні перебувати в горнилі постійної боротьби і разом з тим щедро сіяти зерна доброго та вічного.

Вважаю, що мені дуже поталанило — бути членом колективу, яким керує Олександр Іванович. На своєму життєвому шляху я мав можливість випробувати себе на здатність займатись справою у різноманітних сферах соціальної активності (від служби в армії до приватного бізнесу).

Я щасливий через те, що мав змогу набувати життєвий досвід роботи в університеті, який очолює талановитий педагог Олександр Іванович Курок. Для мене особисто ювіляр — взірець людини-носія вищої форми комунікативної компетентності, Людини з великої літери…

Депутат Кролевецької районної ради Володимир Любивий.

За матеріалами районної газети «Кролевецький вісник».