41300, Сумська область, м. Кролевець, пл. Миру, 1, тел./факс (05453) 5-25-56/5-11-54, E-mail: krolrada@gmail.com
 

Державні ресурси

ДО ВІДОМА ДЕПУТАТІВ КРОЛЕВЕЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

Погода

Відеоархів сесій

Календар подій

Июль 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июн    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Кролевецький молодіжний клуб ДЖУРА

Інформаційна довідка

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПАСПОРТ ЯРОВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

До складу Яровської сільської ради входять: село Ярове та село Загорівка.

Ярове — село, центр сільської ради.

Розташоване за 17 км від районного центру м. Кролевець.

Найближча залізнична станція Кролевець за 17 км від села.

Площа населеного пункту — 425,5 га

Населення — 369 осіб.

Кількість дворів — 264.

День села – 07 липня.

У глибокій балці, де протікали бурхливі  води, а схили були вкриті мішаними лісами, виникло поселення. Поселенці назвали місцину Погребки. Є припущення, що ця назва пішла від слова «погребання», тобто поховання. Можливо, люди поселились тут в період монгольської навали, щоб заховатись в лісах балки, а, може, ця місцевість була місцем поховання загиблих воїнів, про що свідчать і назви місцевості — Мамаїв курган, Мамаїв яр. За іншою версією — у період війни Росііі із Швецією тут у 1708р. проходила російська армія в і Петро І обрав саме це місце для поховання своїх воїнів.

Невеличке село Погребки у період козаччини було притулком для людей, які тікали від панської сваволі на Слобожанщину.

Певний час центр сільської ради знаходився в с. Локня, а після розподілу село має свою сільську раду та було перейменовне на Ярове (що означає — розташоване між ярами).

До революції це було бідне село, але в центрі села стояла розкішна церква, яку в 1898р. було споруджено за ініціативи старости — Петра Іваненка. Коли у 1937 р. церкву зруйнували, то знайшли датований  камінь. У 1940 р. з матеріалів церкви побудували клуб на 400 місць, який був одним з найбільших в районі, споруджених у той час. До колективізації в селі була крупорушка, млин, вітряки, олійниця, круподерка, 3 цегельні.

У 1928 р. в селі ініціативною групою, до якої увійшли 11 осіб: Семен Олексійович Івашина, Іван Назарович Кривонос, Федір Іващенко Федорович, Василь Савелійович Іващенко,  Василь Фокович Івашина, Федот Федорович Цимбал, Михайло Павлович Яковина, Микола Якович Шут, Андрій Устинович Кривонос, Олександр Григорович Калюжний, Олександр Михайлович Преображенський, була проведена роз’яснювальна робота поміж селян з організації колгоспу, а  в 1930 р. створена перша артіль СОЗ, яку очолив Федот Федорович Цимбал.

У 1931 р. в селі було створено 4 колгоспи: «Перше травня» (голова Х.А. Шкомердяка), ім. Молотова (голова В.М.Вернигора,) ім. Шевченка (голова Єрмоленко Ф.І.), «Червоний лан» (голова Цимбал Ф.Ф.).

У 1932 р. відбулося укрупнення колгоспів. На території села почало діяти 2 колгоспи: «Червона Україна» і «Нова Україна» на чолі з О. І. Шереметом та Я. О. Борщем.

У 1936 р. було створено колгосп ім.Петровського, головою якого був О. І. Шеремет, і прийнято акт про передачу землі у довічне і безкоштовне користування колгоспу. Економіка господарства почала стрімко зростати. Напередодні Великої Вітчизняної війни колгосп заробив 300000 крб. Було споруджено клуб, лазню, гараж, збудовано магазин, житло для вчителів.

На початку ВВв всі дорослі чоловіки пішли на фронт для захисту своєї Батьківщини.

Рівно два роки, з вересня 1941 р. по вересень 1943 р. в селі панував фашистський режим. Німці вивезли все, що можна було вивезти з села: 215 корів, свиней, сотні тонн хліба. Але деяке добро (200 корів,200 овець) колгоспники артілі евакуювали  і доставили в тил. Молодь села відправляли на каторжні роботи до Німеччини.

3 вересня 1943 р. село було звільнено. Зруйноване, повністю занедбане колгоспне господарство вручну відбудовували жінки, діти, літні люди.  За самовіддану працю в роки Великої Вітчизняної війни було нагороджено медалями «За трудову доблесть» 43 колгоспники.

У Великій Вітчизняній війні загинув 141 меканець села, за героїзм на фронтах Великої Вітчизняної війни понад 50 людей було нагороджено орденами і медалями. Серед них: В.П. Сергієнко, Д.О. Бабич,  О.В.  Кулінченко, Я.К. Синявський, В.О. Бабич, І.М. Івашина, Ф.О. Кулінченко, В.М. Малик,  П.А. Маліношевський, І.Т. Мироненко, В.І. Молибог, Т.М. Наталенко, М.С. Ніколаєв, Ф.С. Самко, І.П. Сердюк, М.П. Синявський,  Ю.С. Шапкун, В.С. Шут, М.П. Яковина, Ф.І. Івашина, О.М. Преображенський, М.С. Самко, В.О. Сергієнко, В.К. Сергієнко.

У 1950 — 60 -ті роки в селі з’явились добротні оселі, свиноферма, молочнотоварна ферма, магазин. Колгосп придбав сільськогосподарську техніку, відкрив тракторні та автомобільні парки.

В центральному парку села було споруджено пам’ятник героям — визволителям від вдячних односельчан.

Має село своїх орденоносців: Іван Семенович Галушка, Михайло Павлович Яковина, Іван Степанович Ярмоленко, Василь Олександрович Сергієнко, Галина Василівна Прилуцька, Надія Федорівна Василенко, Іван Кир’янович Сергієнко,  Микола Романович Савченко,  Дмитро Михайлович Синявський, Софія Юхимівна Шапкун, Надія Федорівна Малик, Софія Іванівна Прилуцька, Валентина Савелівна Івашина, Ганна Федорівна Самко, Єфросинія Савелівна Федосєєва, сумлінно трудилася в рідному селі в свій час і Оболонська Софія Кирилівна.

Пишається село видатними земляками: Микола Олексійович  Мироненко — заступник начальника управління мисливського господарства державного комітету лісового господарства України; Володимир Іванович Цимбал — капітан Сумського УБОЗ;  Володимир Прокопович Котлубай — лікар -психіатр (м. Москва);  Микола Петрович  Сердюк- старший механік на кораблі далекого плавання; Микола Степанович Коваленко — ветеринарний лікар; Михайло Васильович Сергієнко — начальник відділу організаційно-кадрової роботи апарату Кролевецької райдержадміністрації; Анатолій Сергійович Солдатов та Микола Іванович Бабич  — полковники Збройних Сил; Григорій Іванович Шкомердяка — підполковник Збройних Сил;  Микола Давидович Макаренко- майор Збройних Сил.

Живуть в селі славні родини: Івашини, Висоцького, Кулінченка, Коваленка, Мойсеєнка, Прилуцького, Цимбала.

Проживають в рідному селі і люди, яким земляки завдячують життям на землі: І. К. Колесник, Ф. С. Шут — інваліди ВВв, І. У. Іващенко — учасник бойових дій; В. П. Подтурова — вдова солдата ВВв; медична сестра М. Я. Сергієнко, в юні роки пройшла стажування на фронтах ВВв.

Користуються повагою воїни — інтернаціоналісти: М. В. Федосєєв, В. Г. Лупач, В. В. Наталенко, І. М. Бондаренко, С. М. Сергієнко .

Найстарішими в селі є: Варвара Макарівна Івашина — 101 рік, Ірина Пилипівна Шкомердяка — 100 років, Ганна Кирилівна Шкомердяка — 98 років.

На теперішній час колгосп ім. Петровського реорганізовано у ПП «Нива-Агро», яке очолює Анатолій Федорович Мехедок. В господарстві є свинотоварна, молочнотоварна ферми, тракторний стан.

У Яровому діють НВК: ЗОШ І-ІІ ступенів, ДНЗ; медпункт, пересувна почта, магазин, пожежне депо, сільська бібліотека, сільський Будинок культури, де організовано колектив художньої самодіяльності.

У бібліотеці та Будинку культури проводяться тематичні вечори, святкові концерти. Вже кілька років поспіль проводиться літературно-мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники» на Кролевеччині. Провідні митці України побували і в Яровому: народна артистка України Євдокія Колесник, заслужені артисти України: Юрій Рожков, Анатолій Литвинов, Валентина Степова, поети: Михайло Шевченко та Микола Луків.

Загорівка — село, що входить до складу Яровської сільської ради.

Розташоване за  5  км від с. Ярове.

Площа населеного пункту — _1_ .га.

Кількість населення – 1 .особи.

Кількість дворів — 3.