41300, Сумська область, м. Кролевець, пл. Миру, 1, тел./факс (05453) 5-25-56/5-11-54, E-mail: rada@krolrada.gov.ua
 

Державні ресурси

ДО ВІДОМА ДЕПУТАТІВ КРОЛЕВЕЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

Погода

Відеоархів сесій

Календар подій

Сентябрь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

Кролевецький молодіжний клуб ДЖУРА

Інформаційна довідка

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПАСПОРТ ГРУЗЧАНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

Історична довідка

          Історія села Грузьке бере свій початок в період загострення національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти.Посилення гніту феодалів, прагнення католицької церкви знищити православну віру пробуджувало десятки тисяч селянських сімей Правобережної України тікати на незаселені окраїни Московського государства. На територію сучасної Сумської, Харківської і частини Полтавської областей північної частини так званого “ Дикого поля” болотистої місцевості на березі невеликої притоки річки Реть заснувалось село Грузьке. Зручно розміщена місцевість ховала перших жителів від набігів татар і польських окупантів.

Наше село розташовувалося в 12 км від залізничної станції м.Кролевець. До революції 1917 року село від міста відділяло непрохідне болото р.Реть. Притокою річки Реть є річка Грузька. Так і назвали розташоване біля неї село Грузьке. Зв’язок з містом Кролевець відбувався через пішохідну стежку по болоту. Кіньми проїхати було неможливо. Іздили через урочище Тіпку. Ця дорога залишилася і до сьогоднішніх днів. Свідченням цього є старовинні розлогі верби, які були посаджені по обочині дороги.

Пізніше коли жителів становилося більше, то починали мостити через болото гаті і їздити на конях.

Село було невелике. У 1905 році нараховувалося 120 дворів, проживало 570 чоловік; з них 220 жінок і 370 чоловіків. Хати були маленькі і покриті соломою, з глинобитною долівкою, з широкими лавками – замість ліжок.

Світла і радіо  не було. Світили гасовими лампами і каганцями. Електроосвітлення появилось у 1964 році. Радіо люди почули в 1948 році. На все село був один приватний магазин, в якому торгувала малограмотна жіночка Пирлик Дарія Пилипівна. В магазині були тільки товари першої необхідності: мило, сірники, сіль, гас. Потім відкрився ще один магазин у Мороз Павла Гавриловича.

На річці Грузька було збудовано 2 мельниці. Одна була в урочищі Гута, а друга в центрі села.

В 1922 році тихо докотилася хвиля колективізації до села Грузьке. На території села було утворено колгоспи „ Більшовик” і  „ Червоний трудовик”. Активними організаторами були жителі Бур Ф.І., Самойленко Ф., Пирлик Ф., Колесник Ф.А.

Після голодомору 1933 року з усіх колгоспів було організовано один, який назвали колгосп імені Фрунзе. Під час колективізації було розкуркулено багато заможних селян, багато було вислано в Сибір. З них повернувся лише один.

Під час Великої Вітчизняної війни через село не пролягала лінія фронту. Хоча чорним крилом вона торкнулася кожної сім’ї , кожної людини. Пішло на фронт із села 437 чоловік. З них не повернулося 157 чоловік. Їх імена навічно викарбувані на обеліску в центрі села. Було примусово забрано в Німеччину 52 чоловіки, повернулось 48 чоловік, 185 жінок залишилися вдовами, з дітьми на руках, яких потрібно було одягати, годувати і виростити хорошими людьми. Тому дружно всі взялися до праці, до відновлення колгоспу. Добрими словами згадують вдови перших повоєнних бригадирів Мороз Олександра Павловича та Петрусенка Василяю

Вже в 1950-их роках скрізь чулися пісні, життя ставало веселішим і заможнішим. Хоча і важкою працею давались врожаї картоплі, пшениці на бідних піщаних грунтах. Найбільшого піднесення с/г виробництва набув колгосп імені Фрунзе в 70-их роках. Особливо славилась в той час 3 ланка по вирощуванні картоплі, урожайність якої досягала 250ц/га.  Ланка Бур М.І. вийшла переможцем в  республіканському  змаганні, за що колгосп отримав Перехідний Червоний Прапор, цінний подарунок.

Високих результатів добивались тваринники свиноферми, де завідуючим був Шкурін П.Е. Передова свинарка Колесник Г.О. кавалер ордена Леніна від кожної свиноматок одержувала по 28 поросят.

Почалося будівництво в селі Колгоспники будували собі нові будинки. Було збудовано магазин, адміністративний будинок , побудовано дитячий садок на 90 місць. їдальню, гуртожиток на 100 місць, будинок культури, бібліотеку. Збудовано 47 квартир для робітників. В 1990 році введено в дію нову школу на 162 місця. В Грузчанському лісництві збудовано новий цех по переробці вітамінної муки і нові будинки для робітників.

Територія Грузчанської сільської ради включає три населені пункти : село Грузьке , с.Мостище та с.Тарасівка. Станом на 01.01.2015 року населення сільської  ради складає – 803 чоловіки в тому числі с.Грузьке-787 чол. с.Тарасівка- 3 чол., Мостище-13.

На території сільської ради збережено мережу освітніх ,культурних та медичних закладів ( функціонує Грузчанська загально-освітня школа , дитячий садок “ Ягідка “, Грузчанський  фельдшеро-акушерський пункт . Працюють  3   приватні магазини .